Веселий ярмарок

Тема. Веселий ярмарок

Мета: дати поняття учням про ярмарок, традиції його проведення в Україні. Розвивати допитливість, цікавість, бажання знати більше про культуру, побут і звичаї українського народу. Виховувати інтерес до народної творчості.
 Зала прикрашена малюнками дітей на осінні теми, осінніми листочками, букетами квітів, овочами і фруктами, виробами народних майстрів свого регіону.

1 ведучий
-.Осіннє золото осипалось до ніг,
Пташки давно у вирій полетіли.
Далеко за моря їх шлях проліг.
 —Сади й ліси без них осиротіли.
Опале листя стиха шурхотить,
В верхів’ї сосен вітерець співає. 
На самоті осінній сум звучить,
Земля стомилась і відпочиває.
2 ведучий.
-Вже зібрані останні врожаї,
З полів добро привезено додому.
Комори всі наповнили свої,
Тепер приємну відчувають втому.
Втомилися, звичайно, від турбот,
Та радість від достатку серце гріє.
Трудолюбивий, добрий наш народ,
Він потрудитися і відпочити вміє.
1 ведучий.
- Ось саме в таку осінню пору, коли все добро із садів, городів, полів і лісів було зібрано і звезено в двори, сховане в комори, льохи і клуні, люди збирались на великий осінній ярмарок, щоб продати лишки виробленої продукції, обміняти на інший товар та й навіть похвалитися вирощеними овочами, фруктами, зерновими культурами, медом, хлібом, гончарними і ткацькими виробами... Чого тільки не було на тих ярмарках у незапам’ятні часи в Україні!
2 ведучий. 
-А ще на ярмарку можна було відпочити і повеселитися, зустрітися з родичами, знайомими, друзями, обмінятися думками, рецептами, своїми знаннями та секретами. Бо осінній ярмарок — це справжнє свято з мандрівними артистами, які водили дресированих звірів; зі скоморохами в яскравому і смішному одязі; з гадалками, акробатами та борцями.
1 ведучий. 
-Тому сьогодні ми хочемо поринути в ту далеку епоху й зазирнути на такий ярмарок, що відбувався кожної осені в українських містечках і великих селах
.2 ведучий.
- Хочемо показати вам, як ми собі його уявляємо. Бо це дуже цікаво! Зустрічайте незмінних учасників ярмарку — скоморохів. Про них згадується в історичних документах ще з 1068 року
.Вибігають скоморохи в кольоровому одязі, в шапках з дзвіночками, з дудочками, тріщалками і бубенцями. Вони ведуть з собою переодягнену дитину — Ведмедя.
1 скоморох.
Гей, на ярмарок хутчіше,
І не пішки, а бігом!
Тож збирайтесь веселіше
Всі на ярмарок — гуртом!
2 скоморох.
Та мерщій додайте ходу,
Просинайтеся, не спіть!
Вже на ярмарку — народу!
Тож і ви сюди біжіть!
3 скоморох
.Ми — веселі скоморохи,
Весь народ розважим трохи!
Поспіваєм, потанцюєм,
Пожартуєм, потупцюєм.
1 скоморох
.Купимо і продамо,
Та, звичайно, вкрадемо!
Тож дивіться, не дрімайте,
За товаром наглядайте!
2 скоморох.
Бо тут ходять покупці. 
Гарні хлопці-молодці.
І як щось не так лежить,
То відразу зникне вмить!
3 скоморох.
Тож торгуйтеся, старайтесь,
До товару придивляйтесь.
Усміхайтеся, жартуйте
,І потрібне все купуйте!
1 скоморох.
Ярмарок у нас багатий,
Можете всього придбати:
Овочі, зерно і фрукти,
Хліб та різні ще продукти
Сало, м’ясо, поросятко
І полив’яне горнятко,
І корову, і коня —
Це не купите щодня!
2 скоморох.
Вівцю й кізку круторогу
Приведете до порогу..І вола, кота й собаку,
Й ще, звичайно, живність всяку!
І підсвинка, і конячку,
Воза купите і тачку,
Сапку, вила і граблі —
Все, що треба на землі!
3 скоморох.
Буряки, картоплю, сіно,
Виноградні грона й вина.
Моркву, редьку, хрін столовий,
І горох, та біб чудовий.
Грушу, гарбуза, капусту —
Тут всього багато й густо!
Тож скоріше! Поспішайте!
Всі на ярмарок рушайте!
Скоморохи танцюють, стрибають і вибігають. З різних боків залу виходять дві «молодиці» в українському одязі і хустках. На одній вінок цибулі, а на іншій — вінок часнику, в руках ще по вінку.
Олена. Марійко, ти чула, як гукали на ярмарок? Ходімо швидше, там так цікаво буде! Поторгуємо та ще й скоморохів побачимо, на людей подивимось, себе покажемо!
Марійка. Ой, чула я, чула, не глуха. Та вже біжу. Ось часнику вродило, дівати нікуди. Ото продам, а горщиків куплю, бо їх на все треба: і на молоко, і на сметану, та й сиру того так багато, так багато! А разом побачимо знайомих, може, й хлопців з другого кутка..
.Олена. То біжімо вже, не барімося. А я ось цибулю несу продавати, бо так багато її в нас! І така вся, як кулаки — велика, чистенька, суха і така солодка, як мед.
Марійка. Таке скажеш, як мед. Тільки-но розріж, то сльози так і поллються на той мед. Ото вже придумала!
Олена. А я кажу, що солодка моя цибуля, бо це такий сорт люди вивели. Ну, нехай не така, як мед, а все ж не гірка, як твій часник.
Марійка. А в мене теж солодка. Та тільки я не несу її на базар, солодку цибулю я й сама з’їм. А от часник несу — він хоч і пекучий, але такий пахучий, що їж і ще хочеться, от. А про свій часничок я таке знаю, що тобі й не снилося! Ще в ті часи, коли будували піраміду Хеопса, його знали, як лікарську рослину, і вживали кожного дня, щоб не захворіти. Він лікує багато заразних хвороб, вбиває мікроби, а крім того, його додають до ковбаси, м’яса, консерв, маринують і їдять сирим, особливо смачний із салом. Його в Індії носили діти як оберіг від злих духів і вампірів. У Стародавньому Римі його їли воїни, щоб бути хоробрішими. Бачиш, який мій часник?
Олена. А я про свою цибульку теж розкажу тобі, бо вона — це диво! Першого року цибулю сіють з насіння-чорнушки, бо воно чорне, як вуглинки, тільки дрібненьке. Вона виростає невеличкою і зветься сіянка. А на другий рік саджають сіянку в землю і виростає з неї ось така велика цибуля, як моя, і тепер вона зветься ріпчаста. Про неї люди кажуть: «У кожній господі цибуля в пригоді». Є понад 80 сортів, а серед них і моя солоденька. А цибулька прийшла до нас з гір, там її батьківщина. Має в собі фітонциди, які вбивають мікроорганізми. Пожуєш її і в роті не буде жодного мікроба. Вона лікує цингу, гоїть рани, бактерії вбиває. Ось яка моя цибуля! То ходімо вже швидше, а то на ярмарок спізнимося.
Діти виконують пісню.Лунають навперебій вигуки продавців з торгового ряду, сходяться покупці, роздивляються.
1 продавець.
- Купуйте капусту, білокачанну, соковиту! Борщ та капуста — так хата не пуста! Купуйте капусту, солоденька, тверденька, велика, соковита.
.2 продавець. Картопля, розвариста смачненька, ніби з маслечком жовтенька! Купуйте картопельку! Така тільки в мене! Не обходьте, добрі люди, такої картопельки більш ніде не буде!
3 продавець. А в мене буряки, підходьте, свояки! Буряк червонястий, солоденький, головастий! Купуйте буряки!
4 продавець. Кавуни і дині! Солодкі, як мед, соковиті. Сік рікою тече. Ріжте обережно!
5 продавець. Гарбузи! Гарбузи! Підходьте, не чекайте, на вози вантажте, бо гарбузи важкі, пузаті, на насіннячко багаті!
6 продавець. Маю усього потроху, квасолі, бобу, гороху! Підходьте, купуйте, грошей не жалкуйте.
7 продавець. А в мене смачна кукурудза, їжте од пуза, бо в ній крохмаль та білки, підходьте, не минайте, жінки!
8 продавець. А в мене морквичка, червоняста сестричка, в земляній була коморі, а коса її надворі. В ній усякий вітамін, різні солі, каротин! Купуйте моркву!
9 продавець. А я глечики пропоную, дорого не ціную. Але в кожній господі глечик стане у пригоді. Купуйте глечики, макітри, кварти...
10 продавець. Насіння соняшника, насіння гарбуза. Підходьте, не гордуйте, насіннячко діткам купуйте. Бо воно смачненьке, корисне, лікувальне, насіннячко кругленьке і овальне.
Виходить маг, зупиняється.
Маг
.Усі так кричать, — я нічого не чую.
Спиніться, послухайте, що пропоную.
Я маг, що завгодно зроблю за хвилину
 І з овоча можу зробити людину.
І овочі ці хай про себе розкажуть
,А потім рядочком у кошики ляжуть
.Бо ж всім нам цікаво про овочі знати,
Для чого ж їх люди прийшли купувати?
Ви згідні зі мною на фокуси нині?
Потрібно про овочі знати людині!
Усі разом. Згідні! Давай!
Маг змахує паличкою. Стає тихо
.Маг. Відгадайте мої загадки.Маг загадує загадку, і коли діти відгадують, то заходить той овоч, який був відгадкою.
1. Була дитиною — не знала пелюшок,
 а старою стала — сто пелюшок придбала. (Капуста.)
2. Хто голівку свою влітку накриває і по двадцять хустинок на голівці має? (Капуста.)
3. Одна Марушка в двадцяти кожушках, 
латка на латці і сидить на грядці. (Капуста.)
Капуста.Я капусточка смачненька,
Головаста й величенька..
І до борщику, й до м’яса,
В пиріжках, з грибами часом.
Квашена й сира в салаті,
В будні добра і на святі.
Всім капусточка смакує...
Ще вона людей лікує.
Хто капусту полюбляє —
Той здоров’я добре має!
Капуста — найпопулярніший овоч. Її батьківщина — європейське узбережжя Атлантики. Там і тепер трапляються дикорослі предки цієї культури з високим м’ясистим листям, які зовсім не змінилися і до сьогодні. А поширилася вона по світу тому, що дуже смачна і корисна. Яких тільки страв не приготуєш зі свіжої, маринованої, квашеної, навіть із сушеної капусти! Вона просто чудово поєднується з іншими овочами, фруктами, приправами — яблуками, помідорами, тмином, цибулею, грибами... А ще капуста має цілющі властивості: вона регулює обмін речовин, лікує ревматизм, шлункові захворювання, використовується як сечогінний засіб. Тому вчені взялися серйозно за цей овоч і з одного дикого пращура капусти вивели десятки різних сортів, які тепер ростуть на всіх континентах і користуються великою популярністю. 
-А хто знає, яка є капуста? (Качанна, або головчата: білоголова і червоноголова; савойська, брюсельська, листяна, цвітна, броколі, кольрабі, кормова.)
Маг. А ось вам іще загадки.
1. Хто ховає під кущі
 ваші супчики й борщі? (Картопля.)
2. Під землею пташка гніздо звила та яєць нанесла. (Картопля.)
3. Я зростала у темниці, як зросла — взяли в світлиці.
З мене шкуру всі деруть, мене варять, мене труть. 
Відгадали, хто я є? Як іменнячко моє? (Картопля.)
Картопля. Я — картопелька поживна,
Всім відома. І не дивно,
Бо мене всі полюбляють,
Як вирощувати — знають.
А коли вже куховарять,
Мене варять, мене смажать,
Мелють, ріжуть та ще й труть.
І у вогнищі печуть.
Чіпси з мене люблять діти.
Є чого мені радіти.
Я усім тепер потрібна,
Скажем просто — необхідна!
Картопля — однорічна рослина з бульбами, багатими на крохмаль, а також бульби цієї рослини вживаються як їжа для людей і як корм для тварин. Це найпоширеніша овочева культура, яку вирощують на всій земній кулі і вона впродовж багатьох віків годує людство. А походить картопля з високогір’я Анд — тропічної частини Південної Америки, а також з помірних широт центрального Чілі. Хто відкрив для людей картоплю, і досі невідомо, але історія цього овоча дуже цікава. Бо спочатку місцеве населення вишукувало в землі дикі картопляні бульби, які були зовсім малесенькі, і споживало відразу, бо вони не зберігалися. Але поступово люди навчилися вирощувати картоплю, і вона стала годувальницею місцевого населення. Згодом використовувалась як обмінна монета, нею розраховувалися за інший товар. Вона стала просто необхідною, і люди вже про неї говорили так: «їжа без картоплі — як життя без кохання». Пройшло чимало часу поки картопля потрапила в Європу, але як вона примандрувала бульбами чи насінням — ніхто не знає. Та все ж вона почала завойовувати своє місце під сонцем, хоч спочатку європейці не знали, що з нею робити і що їстівне, а що — ні. Тому дехто використовував її, як прикрасу, і квіти ставили в букети, а інші вживали в їжу зеленкуваті кульки на стеблах, які не тільки не придатні для їжі, але й отруйні. Згодом картопля увійшла у побут людей і стала не тільки святковою стравою, але й буденною, щоденною. Сьогодні картоплю вирощують всі, її їдять люди в різних стравах і саму, а ще нею годують тварин. В Україні її називають другим хлібом.
Маг. Слухайте далі мої загадки.
1. Сам у коморі, а його чуб надворі. (Буряк.)
2. Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк.)
3. Хоч цукровим мене звуть,та хоч дощики ідуть,
 не розмокну від дощу —я  чудовий для борщу! (Буряк.)
Буряк. Бурячок я червоненький,І смачний, і солоденький.Мене варять і печуть,І до борщику кладуть.З мене роблять і салати,Бо зі мною — стіл багатий.Маю я ще й вітаміни.Є буряк — і все відмінно!Буряк — городня рослина з товстим солодким коренем. Корінь цієї рослини червоного, білого чи оранжевого кольору використовується як їжа для людини, корм для тварин і є сировиною для виготовлення цукру. А знайшла йому використання людина більше чотирьох тисяч років тому. З незапам’ятних часів у Закавказзі, Малій Азії, Індії, у Середземномор’ї, на європейському узбережжі Атлантичного океану зустрічалися людям рослини з гарними листками, галузистим квітконосним стеблом і розвиненим коренеплодом. Люди виполювали його спочатку з ланів пшениці, як бур’ян, але один землероб попробував на смак листя, воно було смачним, а корінь виявився ще смачнішим, солодкуватим і соковитим. З того часу люди почали докладати зусиль до того, щоб виростити буряк з найсолодшими і смачними коренями. Пройшло багато віків, поки люди виростили буряк таким, яким він є сьогодні. Але крім цього, людина зрозуміла, що вона може змінювати природу і повинна це робити, щоб вижити. Селекціонери вивели буряки столові, кормові і цукрові. У кожному коренеплоді є значний вміст цукру, але найбільше його у цукрових білих буряках. З них і почала людина варити цукор, який став для неї джерелом енергії. Кормові буряки оранжевого кольору і виростають вони величезними. Ними вигодовують тварин. А от столові буряки, яких є чимало видів, люди використовують собі у їжу. З них варять чудові борщі, роблять салати, його вживають сирим, вареним і печеним. З червоного буряка роблять сік, квас, його використовують як лікувальний засіб для зниження тиску, для кращого перетравлення їжі. Добра господиня завжди приготує корисну і смачну страву з буряка.
-Говорили всі багато, то й пора вже поспівати.
Діти виконують пісню .
Маг. Продовжуємо відгадувати загадки.1. Розкололась тісна хатка на дві половинки, і посипались в долоньку намистинки-дробинки. (Квасоля.)2. Без рук, без ніг, а пнеться на батіг. (Квасоля.)3. Без очей і без рук, а пнеться на дрюк. (Квасоля.)Квасоля.Я — квасоля кольороваІ поживна, і чудова.Ще й смачна я і корисна,Тому мене й люблять, звісно.І бажають споживатиВсі: і хлопчики, й дівчата.Бо й жири є у квасолі,Вуглеводів є доволі,Ще — білок і каротин,Вітамін, і не один:C і B є вітаміни.Тож скуштуйте неодмінноМене в борщиках, супах,У салатах, в пиріжках,Як гарнір іще до м’ясаТа саму поїжте часом!Квасоля — однорічна бобова рослина з тонким і в’юнким стеблом та овальним насінням різного кольору, що міститься у стручках. Квасолі є аж понад двісті видів. Її батьківщина — субтропічні країни Америки, Азії, Африки. Є квасоля лущильна з твердим стручком і спаржева (овочева) з соковитими стеблами і бобами. Дуже цінний продукт, має білка 20—30 %, вуглеводів 50—60 %, жирів до 3,6 %. Містить каротин, вітаміни C і B.Гра-естафета. Хто швидше ложкою перенесе квасолю з однієї мисочки в другу на відстані 10 кроків. (2 команди по 5 учнів.)
Маг. А це про який овоч?
1. Візьмеш в руки — оранжева, гладенька.
А покладеш у рот — тверда і солоденька. (Морква.)
2. Вся красуня у коморі, лиш коса її надворі. (Морква.)
3. Поховалися у грядки червоненькі чобітки. (Морква.)
Морква. Я — морквиця солоденькаІ смачна я, і тверденька.Ще й корисна, вітамінна,І у страві — незамінна.Бур’яном була колись,А тепер ось, подивись!60 аж видів є —Щось у кожного своє.Овоч я — культура гарнаІ повсюди популярна!Лікувальний в мене сік...Той, хто пити його звик,Матиме чудовий зір —Ти попробуй — перевір!Морква — овочева культура, яку вирощують на всій земній кулі. Її сьогодні є понад 60 видів на всіх континентах, а колись вона росла бур’яном на берегах Середземномор’я, в Австралії, в Африці та в Америці. Це дворічна рослина, першого року утворює розетку листків і м’ясистий коренеплід, який складається з двох шарів: ніжного зовнішнього та грубого внутрішнього. А другого року — морква дає потужне стебло і насіння. Забарвлення у моркви оранжеве, червонувате або біле. Вона містить цінні вітаміни B1, B2, B6, PP, C, E, K, каротин, солі заліза, а тому і є цінним харчовим продуктом. Її сік дуже корисний, він містить 25 % каротину і використовується як лікувальний засіб
.Маг. Є ще в мене такі загадки!
1. Що у нашому городі стає першим у пригоді?
Виростає щодоби, як у лісі ті гриби. (Огірки.)
2. Наші поросятка виросли на грядках,
 до сонечка бочечком, а хвостики гачечком.
 Вони весь час ховаються від нас. (Огірки.)
3. Що то за коні в гаю на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті?
 Нікого не возять, лише солі просять. (Огірки.)
Огірочки. Я — огірочок молоденький,
Зелений, добрий і тугенький.
І пахну дуже смачно я,
Так само — вся моя сім’я!
Я ще й корисний дуже-дуже,
А ти скуштуй мене, мій друже!
Бо я смачний і дуже цінний,
В мені є цукор й вітаміни.
І мінеральні солі теж,
Корисний я й смачний без меж.
Мене і солять, й маринують,
На зиму завжди консервують.
Огірочки — однорічна трав’яниста рослина з родини гарбузових. Стебло шорстко-волокнисте, лежаче, повзуче і довге, до двох метрів. Походить з Індії, але тепер огірки вирощують всюди, у теплицях і у відкритому ґрунті. Це дуже цінний харчовий продукт. У плодах є цукор, мінеральні солі, вітаміни B, C. Вживають у їжу свіжими, сирими, у салатах, з іншими овочами й окремо. А також солять, маринують, консервують.
Маг. Які ви молодці! Слухайте ще загадки.
1. Виросло ген при доріжці гарне сонечко на ніжці.
В нім чорнесенькі зернини, що корисні для людини. (Соняшник.)
Соняшник. Я — квітка сонечка ясна,
Прекрасна і чарівна.
Мене всі сіють, як весна,
Бо я рослина дивна.
Гарненька квіточка моя,
На сонечко подібна.
Висока виростаю я
І людям всім потрібна.
Насіннячко моє смачне,
Олійку роблять з нього.
Тому і люблять всі мене,
А що хіба такого?
Виготовляють дріжджі й спирт,
Ще лаки і пластмаси,
Смачну макуху для тварин
 І добриво ще часом.
Соняшник — родина складноцвітих. Нараховує 110 видів, лише 10 з них однорічні. Поширений був соняшник в Північній Америці, рідше в Південній Америці. І потрапив у Європу він з Америки у 1510 році. Завезли його в Іспанію каравани суден, які приїхали з Америки, навантажені різними скарбами. І спочатку його садили в квітниках, як гарну квітку, бо про його інші властивості ще не знали. І тільки згодом в Росії селянин-кріпак з Воронезької губернії Д. Бокарьов відкрив соняшник як чудодійну рослину, з якої можна одержати олію. З того часу соняшник зазнав всесвітньої слави. В Європі сіють однорічну олійну культуру: дрібнонасінний, великонасінний — лузальний, гігант — кормовий (до 4-х метрів заввишки) і двонасінний вірменський. Стебла у соняха потужні і сягають двох метрів, листки черешкові великі і шорсткі, а корінь теж великий і сягає трьох метрів. В Україні соняшник сіють на сході на великій площі, бо це дуже цінна культура. Квіти соняха — це чудовий медонос, дуже цінний і корисний та лікувальний з соняха мед. З його насіння виробляють олію, яка використовується для харчування людей, і є цінним харчовим продуктом, олію використовують і в медицині; макуха — це концентрований корм для тварин, а от першосортна макуха йде на виготовлення халви; з лузги насіння роблять етиловий спирт, кормові дріжджі та фурфурол, який застосовується у виробництві лаків та пластмас. Ще соняшникове лушпиння йде на виготовлення будівельних плит; з кошиків соняшника роблять пектин, який використовується в кондитерській промисловості. Попіл із стебел — це чудове фосфорно-калійне добриво. Ось який цінний і необхідний соняшник для людини.
Маг. А ось вам народні загадки.
1. Не кінь і не віл, а прив’язаний. (Гарбуз.)
2. Без вікон, без дверей, повна хата людей. (Гарбуз.)
3. Повна хата горобців, а нікуди вилетіти. (Гарбуз.)
Гарбуз.Я росту такий великий — не підняти чоловіку.
В мене маса непроста — кілограмів аж до ста.
Дуже гарним я буваю, завжди людям помагаю,
То відром служу для них, дітям для насіння й втіх.
То я бутель, то барило, в темноті — нічне світило.
Кулінари мене знають й дуже-дуже поважають.
Каші, пудинги, бісквіти і котлетки люблять діти.
Гарбуз. У казці, пам’ятаєте? Фея для Попелюшки зробила з гарбуза карету. А в житті гарбуз людям стає відром для води, барилом, бутлем для вина, діжкою для солоних огірків, бо вони смачніші, ніж у дерев’яній діжці. Поширена ця рослина по всій планеті і всюди використовується повною мірою. Особливо кулінари люблять гарбуз, бо з нього можна приготувати понад тридцять страв. Гарбузове насіння люблять всі, бо воно корисне, смачне і має лікувальні властивості. Та й сам гарбуз використовується для дієтичного харчування людини. А ще це дуже цінний корм для тварин. Родом гарбуз із Південної Америки, але тому що він такий потрібний, то поширився по всій Землі і став незамінним і цінним харчовим продуктом.
3 скоморох.
-Ой, а де ж ті силачі завзяті, щоб власну силу показати,Виходьте, будемо змагатись та з гарбузами потягатись.
Гра. Хто більше разів підніме одного гарбуза. Викликають учнів по одному, а всі рахують. (Гарбуз беруть невеликого розміру.)
Маг. Овочі про себе розповіли багато, треба нам і міру знати. На ярмарку продають не тільки овочі, а й фрукти. Он і яблука, і груші. А ще он горщиками торгують, бо їх з давніх часів роблять гончарі в Україні. Тож ідіть, люди, і купуйте, що кому треба. А ви, овочі, лягайте знову в кошики, хай вас купують, бо тепер всі знають, які ви корисні.
Учень. Ось і скінчився гучний ярмарок. 
Все продано-розпродано, а що не продалось — подароване, 
бо є всього доволі, хай усі будуть ситі і здорові, 
хай усі живуть у достатку і в радості.
Учениця. Чи так воно було, чи ні, хто зна... 
Але нам так хотілося розказати про осінь, бо ця чарівна пора, на казку схожа. І все в ній є: достаток, дивовижна і неповторна краса, що надихає людей на творчість.
Учень.Осене, красунечко, осене чарівна,
Ти вдяглася в золото, наче та царівна.
Всі ми закохалися у пейзажі-диво.
Хоч і сумно трішечки, але ж так красиво!
Всюди барви осені теплі і чудові,
I ліси приваблюють різнокольорові.
А в повітрі пахощі із полів і саду,
Все з городів звезено, складено до ладу
У льохах, у засіках, в хаті й на печі.
На столах у кожного пишні калачі.
Тож спасибі, осене, за дари чудові.
Будемо ми з хлібом всі ситі і здорові.
Учень.Затужило за сонечком небо,
Потускніли усі кольори.
Ой, не треба дощити, не треба,
Хай ще сонце сміється згори.
Хай тепло нам дарує і ласку,
Й диво-фарби усіх кольорів.
Прошепоче осінню нам казку
В пишних кронах могутніх дубів.
Хай заграють цимбали й валторни
В жовтих кленах, в берізках, в гаю.
Осінь, осінь... Така неповторна
І чарівна у ріднім краю.
Діти співають пісню про осінь.